без секретів
Коли немає секретів -
Так просто жити!
Спокій і тиша,
Неба блакиті.
Не давить ніщо,
Ти просто злітаєш,
Несешся між хмарами,
В них ти пірнаєш.
Та час завмирає
І раптом ти бачиш,
Що не один -
Друг твій поруч літає.
(14.06.2009)
Любов
Любов – це не кількість палких поцілунків,
Не гарні слова, не букети, дарунки.
Любов – не прогулянки зоряним небом,
Любов подих вітру із серця до тебе.
Дорога додому
… було вже темно…. Сонце давно як зайшло, хоча в душі ще залишалось відчуття його променів. Небо все було ніби як решето, все в дірочках, лише місяць із легкою усмішкою піднімав настрій. Сильний вітер замітав снігом все на своєму шляху, сніжинки так завивались, що попадали прямісінько за шию, не дивлячись на замотаний шарф. Злегка прищуривши очі, добираюсь додому. Починаю перебиратись через залізну річку, яка ділить місто на три частинки, і посеред четверта – острівець.
Світ
З тобою одні – за спиною інші,
сьогодні всі добрі – завтра невтішні.
Світ прикидається доброю феєю,
та враз все зміняється
з голови вниз,
лиш трофеї лишаються.
(24.04.2009)
Господь, дай мі сили
Почуття – все забути,
набридла невизначеність.
Щось нове – минути,
пройти, повернути.
Господь, дай мі сили
щоб це промайнути.
(24.04.2009)
Все спочатку
Важкість велика, душа розривається.
Невже саме так реагує любов?
Хочеться просто взяти і зникнути,
а може просто почати все знов?
Почати із погляду, просто зустрітись,
одна лиш миттєвість та варта років.
Можливо по іншому все далі обернеться,
і нам все ж судилось бути разом?
Час все розставить, все вирішить, зробить.
Та десь забарився він…..
(23.04.2009)
Помічаєш
Помітити те, що інші не бачать,
чарівність незвичну, душевну красу,
те що приховує зовнішня маска…
(19.04.2009)
А що тоді?
Можливо краще промовчати
чи навіть часом не помітить,
ніж згодом просто жалкувати.
Та сонце зійде – й перевірить.
Сказав “кохаю” – серце крає.
Сказав “піду” – і все зламає.
Немає вірного зізнання,
і в голові ти як не розставляй,
лиш крок на зустріч, слово за слів,
і лиш тоді….
(17.04.2009)
Серце відкрите
Часом все без контролю,
всі вчинки у напрямку вітру.
Когось це образить,
хтось скаже щось лихе.
Та саме в цей час
в мене серце відкрите.
(17.04.2009)
Мрії
Все йде своїм шляхом
та не послідовно.
Розкидані дії, система пуста.
Шукаєм ми плану
та розум обмежений,
душі ж нашій краю нема.
Не все розуміється лише головою,
це те, що обмежує наші шляхи.
злетіти угору
одними лиш мріями
і діями вдаль увійти.
(27.03.2009)
